Якими проводами можна безпечно прикурювати машину взимку
Хоча б раз у житті «прикурити» машину сусіда, що відмовлялася заводитися, доводилося, швидше за все, більшості автовласників. Проте мало хто з них підозрює, що подібна допомога одного разу може спричинити подальші проблеми в електроніці їхнього авто. Особливо якщо використовувати невідповідні пускові дроти.
«Прикуривание» машины коллеги-автомобилиста зимой — дело хорошее. Но добрые дела, как известно, частенько «не остаются безнаказанными». Главная опасность в такой ситуации для «спасателя» — проблемы с электроникой в собственной машине уже по окончании процедуры «прикуривания». Напомним, что во времена СССР «Жигули» «прикуривали» так. К отказывающемуся заводиться шарабану подъезжал другой «жигуль». Его аккумулятор подключали к батарее запускаемой машины с помощью самодельных проводов. Водитель «спасателя» нажимал на педаль газа, поддерживая обороты мотора в районе 2000—3000 тысяч в минуту, а тем временем его коллега пытался заводить автомобиль с «мертвым» аккумулятором. Никаких технических неприятностей ни для одного из участников такая процедура не создавала, потому что моторы тогда были поголовно карбюраторными, а из электроники имелась, в лучшем случае, лишь кассетная магнитола.
Зараз у машинах буквально всі функції «зав'язані» на електронні блоки, фактично — невеликі комп'ютери. І при цьому багато автомобілістів «прикурюють» свої напхані електронікою авто мало не так, як і 30 років тому. Їм невтямки, що через це електроніка машини-донора відчуває найпотужніші стрибки напруги - коли електромережа авто-«приймача» енергії в момент запуску починає буквально «жерти» її. Найнеприємніше тут те, що ці ударні навантаження найчастіше позначаються не відразу, а після кількох «прикурювань». І добряк-власник потім не розуміє: чому це блок управління двигуном його «ластівки» почав видавати купу «помилок» чи вийшло з ладу реле чи цілий електронний блок? Тому, якщо ви наважилися надати допомогу ближньому, «прикуривши» електросистему його транспортного засобу під час пуску, краще користуватися власними, заздалегідь придбаними пусковими проводами.
На сегодняшний день на автомобильном рынке представлено множество пусковых проводов. Главное при выборе обращать внимание на такие технические характеристики, длина, максимальная сила тока, качество изоляции и самих клемм. Для автомобиля «донора» также хорошим дополнением будет наличие на проводах диагностического модуля, например, такого как использует торговая марка Berkut в своей серии Smart Power. Блок нужен, в частности, для того, чтобы непосредственно до и во время пуска мотора контролировать электрические параметры этого процесса. Для этого помимо индикации «ошибки» на модуле этих проводов имеется еще и цифровой вольтметр, который отображает текущее напряжение в аккумуляторной батарее, указывающее на состояние аккумулятора.
У процедури запуску машини з «мертвим» акумулятором є ще одна тонкість, про яку мало хто з автомобілістів замислюється. Називається вона - ефективний переріз пускових проводів або їх товщина. Саме від площі перерізу та його довжини безпосередньо залежить електричний опір дроту. Чим тонший провід, тим меншу потужність може без помітних втрат передати від машини-донора. Цей нюанс буває особливо важливим, коли доводиться «прикурювати» машину з багатолітровим двигуном, а тим більше з дизелем під капотом. Для прокручування коленвала такого агрегату потрібно куди більше електроенергії, ніж для старту якого-небудь модного бензинового трициліндрового двигуна робочим об'ємом в 1 літр.
У BERKUT Smart Power SP-400 довжина становить 3 метри, а перетин дроту дорівнює 16 мм², і він розрахований на робочі струми до 400 Ампер, що, власне, відображено у назві цих пускових дротів. Для більш вимогливих до енергії запуску випадків «прикурювання» є дроти Smart Power SP-500. Тут, як бачимо, допустимий струм вище, 500 Ампер — з допомогою більшого поперечного перерізу дроти, площа якого дорівнює вже 20 мм², а довжина цих дротів 3,5 метра. Дана модель забезпечена посиленими затискними клемами і стійкішу до морозів ізоляцію до -45 °C.
Насамкінець слід сказати, що правильний алгоритм «прикурювання» чужої машини наступний. З'єднуємо за допомогою проводів акумулятори обох машин - плюс до плюс, мінус до мінуса. Заводимо мотор "донора" і хвилин 10-15 заряджаємо сівшу батарею, контролюючи електричні параметри цього процесу за допомогою моніторчика на блоці, вбудованого в пускові дроти. Після цього часу вимикаємо двигун машини донора, тим самим знеструмлюючи всі її електросистеми. І тільки після цього робимо спробу пуску авто з акумулятором, що сів.
Завдяки такій методиці електрообладнання машини-рятувальника не постраждає від можливих стрибків напруги і струму в момент пуску двигуна авто з «дохлим» акумулятором.
