Основний бойовий танк Leopard
Зміст
Основний бойовий танк Leopard
Натомість вага вежі "Леопарда" - близько 9 т - виявилася значно меншою, ніж у аналогічних танків (близько 15 т). Невелика маса вежі полегшувала функціонування системи наведення та старого механізму повороту вежі, який застосовувався ще на танку М48 Паттон. Справа в передній частині корпусу розташовується сидіння механіка-водія. Над ним у даху корпусу є люк, у кришку якого вмонтовано три перископи. Середній легко знімається, і водіння танка за умов поганої видимості з його місце встановлюється прилад нічного бачення. Зліва від сидіння механіка-водія розміщується боєукладка з частиною боєкомплекту, що дає заряджає відносно легкий доступ до боєкомплекту практично при будь-якому положенні вежі відносно корпусу танка. Робоче місце заряджає в вежі, ліворуч від зброї. Для доступу в танк та виходу з нього зарядний має окремий люк у даху вежі.
Основний бойовий танк "Леопард-1" на навчаннях З правого боку вежі поруч із заряджаючим люком, розташований люк командира танка і навідника. Робоче місце навідника знаходиться у передній частині вежі праворуч. Командир танка знаходиться трохи вище і позаду нього. Основним озброєнням "Леопарду" є англійська 105-мм нарізна гармата L7АЗ. У боєкомплект, що складається з 60 пострілів, входять бронебійні, підкаліберні снаряди з піддоном, що відокремлюється, кумулятивні і бронебійно-фугасні снаряди з пластичним ВР. Один 7,62-мм кулемет спарений з гарматою, а другий встановлений на турелі перед заряджаючим люком. По бортах вежі змонтовано гранатомети для встановлення димових завіс. Навідник користується стереоскопічним монокулярним далекоміром та телескопічним прицілом, а командир – панорамним прицілом, який у темну пору доби замінюється інфрачервоним. Танк має порівняно високу рухливість, що забезпечується використанням 10-циліндрового V-подібного багатопаливного дизельного двигуна МВ 838 Ка М500 потужністю 830 л. с. при 2200 об/хв і гідромеханічної трансмісії 4НР 250. До складу ходової частини танка (на борт) входять 7 опорних ковзанок з легких сплавів, що мають незалежну торсіонну підвіску, провідне колесо заднього розташування, напрямне колесо переднього розташування і два підтримуючих ролика. Досить значне вертикальне переміщення опорних котків щодо корпусу танка контролюється обмежувачами. З балансирами перших, других, третіх, шостих та сьомих підвісок з'єднуються гідравлічні амортизатори. Траки гусениць оснащені гумовими накладками, які дають можливість танку рухатися шосе, не пошкоджуючи його покриття. "Леопард-1" оснащений фільтровентиляційною установкою, що забезпечує нормальну діяльність екіпажу протягом 24 годин, та системою протипожежного обладнання. За допомогою обладнання для підводного водіння можуть долатися водні перешкоди глибиною до 4 м. Зв'язок здійснюється за допомогою радіостанції 5ЕМ 25, яка працює в широкому діапазоні частот (26-70 МГц) на 880 каналах, 10 з яких є програмованими. При використанні стандартних антен дальність зв'язку сягає 35 км. На початку 70-х років у ФРН з метою підвищення бойових якостей танка "Леопард-1" було проведено його поетапну модернізацію. Перша модернізована модель одержала позначення "Леопард-1А1" (випущено 1845 машин у чотирьох серіях). На танку встановлено двоплощинний стабілізатор основного озброєння, стовбур зброї покритий термоізоляційним кожухом.
Основний бойовий танк "Леопард-1". Для додаткового захисту бортів корпусу встановлені бічні фальшборти. На гусеничних траках з'явилися гумові накладки. Танки "Леопард-1А1А1" відрізняються додатковим зовнішнім бронюванням вежі, виконаним фірмою "Блом унд Фосс". До передньої частини даху вежі також приварена броньова плита. Усе це призвело до збільшення бойової маси танка приблизно 800 кг. Машини серії А1А1 мають дуже характерний силует, завдяки якому легко розпізнати їх. Після наступного етапу модернізації з'явилася модель "Леопард-1А2" (випущено 342 машини). Їх відрізняє посилене бронювання литої вежі, а також встановлення безпідсвічувальних приладів нічного бачення замість колишніх активних, якими користувалися командир танка та механік-водій. Крім того, було вдосконалено повітряні фільтри двигуна та фільтровентиляційну систему захисту від зброї масового ураження. Зовні танки серій А1 та А2 відрізнити досить складно. На танку "Леопард-1АЗ" (випущено 110 одиниць) встановлено нову зварену вежу з рознесеним бронюванням. Нова вежа дозволила не лише покращити якість захисту, а й збільшити розміри бойового відділення за рахунок великої ніші у її кормовій частині. Наявність ніші позитивно позначилося на врівноважуванні всієї вежі. У розпорядженні заряджає з'явився перископ, що дозволяє вести круговий огляд. Модель “Леопард-1А4” (випущено 250 танків) оснащена новою системою управління вогнем, що включає електронний балістичний обчислювач, комбінований (денний та нічний) панорамний приціл командира зі стабілізованою лінією прицілювання Р12 та основний приціл навідника зі стереоскопічним дально 12-кратним збільшенням. До 1992 бундесвер отримав 1300 машин "Леопард-1А5", що є подальшою модернізацією моделей "Леопард-1А1" і "Леопард-1А2". Модернізований танк оснащений більш сучасними елементами системи керування вогнем, зокрема прицілом навідника з вбудованим лазерним далекоміром та тепловізійним каналом. Внесено окремі вдосконалення до стабілізатора зброї. На наступному етапі модернізації можлива заміна 105-мм нарізної гармати гладкоствольного калібру 120-мм. Тактико-технічні характеристики основного бойового танка "Леопард-1"/"Леопард-1А4"
На базі танка "Леопард-1" було створено сімейство броньованих машин різного призначення, у тому числі ЗСУ "Гепард", броньована ремонтно-евакуаційна машина "Стандарт", танковий мостоукладач, саперний танк "Піонерпанцер-2". Створення танка Леопард-1 стало великим успіхом німецької військової промисловості. Багато країн замовляли ці машини у ФРН чи купували ліцензії з їхньої виробництво з власної промислової базі. В даний час танки цього типу перебувають на озброєнні армій Австралії, Бельгії, Канади, Данії, Греції, Італії, Голландії, Норвегії, Швейцарії, Туреччини та, звичайно, Німеччини. Танки "Леопард-1" відмінно зарекомендували себе в ході експлуатації, і це стало причиною того, що більшість із перерахованих вище країн, приступивши до переозброєння своїх сухопутних військ, звернули погляди до Німеччини, де з'явилися нові машини - танки "Леопард-2". А з лютого 1994 року "Леопард-2А5".
Основний бойовий танк "Леопард-2"Розробка танка третього повоєнного покоління почалася 1967 року у рамках спільного зі США проекту МВТ-70. Але вже через два роки стало ясно, що через постійно розбіжності, що виникають, і все зростаючою вартістю проект реалізований не буде. Втративши інтерес до спільної розробки, німці зосередили свої зусилля на власному досвідченому танку КРГ-70, який отримав назву "Кайлер". У цій машині німецькі фахівці використали багато конструктивних рішень, знайдених у ході реалізації спільного проекту. 1970 року Німеччина та США остаточно перейшли до створення своїх національних танків. У тому ж році між ФРН та США було укладено угоду про стандартизацію своїх танкових програм. У ньому передбачалася уніфікація основного озброєння, боєприпасів, систем керування вогнем, двигуна, трансмісії та гусениць. Відповідно до цієї угоди було виготовлено новий варіант танка “Леопард” у конструкції корпусу та вежі якого було застосовано рознесене багатошарове бронювання, а також встановлено нову систему управління вогнем. У 1976 були проведені порівняльні випробування цього танка з американським ХМ1. Після відмови США прийняти "Леопард-2" як єдиний танк НАТО міністерство оборони ФРН у 1977 році розмістило замовлення на виробництво 800 машин цього типу. Серійне виробництво основних танків "Леопард-2" почалося того ж року на заводах фірм "Краусс-Маффей" (головний підрядник) та "Крупп-Мак машиненбау". Вони виготовили відповідно 990 і 810 цих танків, постачання яких сухопутним військам здійснювалися з 1979 до середини 1987 року, коли програму випуску "Леопардів-2" для армії ФРН було завершено. У 1988-1990 роках було розміщено додаткове замовлення на виробництво 150 машин "Леопард-2А4", які мали замінити танки "Леопард-1А4", продані Туреччині. Потім було замовлено ще 100 одиниць – цього разу справді останніх. З 1990 року виробництво “Леопардів” припинено, проте проводиться модернізація машин, розрахована на період до 2000 року. Вона включає посилення броньового захисту корпусу та вежі, встановлення танкової інформаційно-керуючої системи, а також удосконалення вузлів ходової частини. Зараз у Сухопутних військах Німеччини налічується 2125 танків "Леопард-2", якими укомплектовані всі танкові батальйони.
Серійний зразок основного бойового танка "Леопард-2А5". Тактико-технічні характеристики основного бойового танка "Леопард-2"/"Леопард-2А5"
Читайте також:
Джерела:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У липні 1963 року бундестаг ухвалив рішення про розгортання серійного виробництва нового танка. Перші танки, що отримали назву "Леопард-1", надійшли до танкових частин бундесверу вже в серпні 1963 року. Танк "Леопард" має класичне компонування. Справа в передній частині корпусу знаходиться місце механіка-водія, в вежі - в середній частині корпусу встановлено основне озброєння танка, там же розміщуються решта трьох членів екіпажу: командир, навідник і заряджаючий. У кормі розташоване силове відділення з двигуном та трансмісією. Корпус танка зварений із катаних броньових листів. Максимальна товщина лобової броні корпусу досягає 70 мм під кутом 60°. Лита вежа сконструйована надзвичайно ретельно. Характерна її мала висота – 0,82 м до даху та 1,04 м до найвищої точки приладів спостереження командира, розташованих на даху. Однак незначна висота вежі не призвела до зменшення висоти бойового відділення танка "Леопард-1", яка становить 1,77 м та 1,77 м.
Німецький танк Leopard 2A7+
Танки на експорт
Танки "Леопард". Німеччина. О.Меркель.
Продаж Леопардів в Саудівській Аравії
Der Spiegel: про російську техніку
