Польські розвідувальні літаки 1945-2020 років. частина 5
Винищувач-бомбардувальник Су-22 з бортовим номером "3306" вирушає на старт для розвідувального польоту з аеропорту у Свидвіні. З ліквідацією 7-го елт наступність виконання цього завдань взяла він єдина частина, оснащена цим типом, – 40-й элт.
В даний час ВПС Польщі мають три типи літаків (Suchoj Su-22, Lockheed Martin F-16 Jastrząb та PZL Mielec M28 Bryza), які можуть виконувати розвідувальні польоти. Їх детальне призначення відрізняється, але окремі розвідувальні дані, отримані з допомогою їх систем завдань, впливають на повноту системи інтерпретації та перевірки даних. Ці літаки також відрізняються один від одного засобами та способом отримання даних, а також їх обробки та передачі командуванню. Четвертий тип надійшов на авіаційну техніку Прикордонних військ у 2020 році (мотопланер Stemme ASP S15) і цей факт також зазначений у статті.
Винищувачі-бомбардувальники Су-22 були прийняті на озброєння польської військової авіації у 110-х роках у кількості 90 екземплярів, у тому числі: 22 одномісні бойові Су-4М20 та 22 двомісні навчально-бойові Су-3УМ6К. Спочатку вони були введені в дію в 1984-му винищувально-бомбардувальному полку в Пілі (40 р.) і 1985-му винищувально-бомбардувальному полку в Свидвіні (7 р.), а потім у 1986-му бомбардувально-розвідувальному полку. 8 р.) та 1988-му винищувальному полку. -Бомбардувальний полк у Мирославці (2 р.). Частини, дислоковані на аеродромах у Пілі та Повідзе, входили до складу 3-ї винищувально-бомбардувальної авіаційної дивізії зі штабом у Пілі. У свою чергу, дислоковані на аеродромах у Свидвіні та Мирославці входили до складу XNUMX-ї винищувально-бомбардувальної авіаційної дивізії зі штабом у Свидвіні.
Зміна військово-політичного ладу в Європі після розпаду СРСР призвела, зокрема, до зміни областей розпізнавання з так званих із заходу на східну стіну. Як виявилось, вони були не лише новинкою, а й сюрпризом.
Перша група польського льотного та інженерно-авіаційного складу була відправлена на навчання на Су-22 до Краснодара в СРСР у квітні 1984 р. Перші 13 винищувачів-бомбардувальників Су-22 були доставлені до Польщі у серпні-жовтні 1984 р. Побачу на борту радянських транспортних літаків у розібраному стані. Тут вони були зібрані, перевірені та випробувані, а потім прийняті у статус польської військової авіації. Це були сім бойових літаків Су-22М4 з бортовими номерами «3005», «3212», «3213», «3908», «3909», «3910» та «3911» та шість навчально-бойових літаків Су-22УМ3К з бортовими номерами "104", "305", "306", "307", "308", "509". У жовтні 1984 року їх перевели з Повідза до аеропорту Пили. Подальше навчання по Су-22 проводилося тільки в країні в Центральному центрі підготовки технічних фахівців ВПС (ЦПТУВ) в Олесниці, куди було делеговано два літаки (Су-22УМ3К «305» та Су-22М4 «3005»). як засоби наземної підготовки (тимчасово) та авіаційні частини, оснащені новою технікою (тоді званою супертехнологією).
Згодом на штат частин ВПС було запроваджено ще один Су-22. У 1985 р. це був 41 бойовий та 7 навчально-бойових літаків, у 1986 р. – 32 бойових та 7 навчально-бойових літаків, а у 1988 р. – останні 10 бойових літаків. Їх виробляли на заводі у Комсомольську-на-Амурі (на Далекому Сході СРСР). Су-22М4 випускалися з восьми виробничих серій: 23 – 14 шт, 24 – 6 шт, 27 – 12 шт, 28 – 20 шт, 29 – 16 шт, 30 – 12 шт, 37 – 9 шт та 38 – 1 шт. Відрізнялися вони дрібними деталями спорядження. Так, на планерах 23-ї та 24-ї серій були відсутні встановлені на фюзеляжі пускові установки патронів теплового дезінтегратора АСО-2В (планувалася їх закупівля та встановлення, але в результаті цього не сталося). З іншого боку, на літаках 30-ї серії та вище в кабіні льотчика встановлювався ТВ-індикатор ІТ-23М, що дозволяє застосовувати керовані ракети класу «повітря-земля» Х-29Т. У свою чергу, введені на озброєння польської авіації Су-22УМ3К походили з чотирьох виробничих серій: 66 – 6 шт, 67 – 1 шт, 68 – 8 шт та 69 – 5 шт.
Спочатку використання польських Су-22 для розвідувальних польотів не передбачалося. У цій ролі використовувалися винищувачі-бомбардувальники Су-20 із розвідувальними контейнерами ККР (ККР-1), завезені до Польщі у 22-х роках. Для порівняння, як наші південні, так і західні сусіди (Чехословаччина та НДР), вводячи Су-1 до складу своєї бойової авіаційної техніки, закуповували разом із розвідувальними контейнерами ККР-20ТЕ, якими вони користувалися протягом усього терміну експлуатації цього типу літаків. У Польщі такої потреби не було, доки Су-1997 не зняли з озброєння у лютому XNUMX року.
Командування ВПС та ППО прийняло тоді рішення продовжити використання розвідувальних контейнерів ККР у польській військовій авіації та адаптувати до їхнього носіння винищувачі-бомбардувальники Су-22 (до нього увійшли зразки з пізніших поставок). Під наглядом Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 2 SA з Бидгоща була зроблена установка, панель управління (вона була встановлена з лівого боку кабіни, на похилій частині приладової дошки прямо перед важелем керування двигуном) і Сам бункер ККР на Су-22М4 з бортовим номером “ 8205”. Додатково під фюзеляжем, безпосередньо перед балкою, де підвішувався ККР, був виконаний аеродинамічний обтічник, що охоплює пучки керуючих і електричних кабелів, що йдуть від фюзеляжу до контейнера. Спочатку вихід троса (конектор) розташовувався набагато ближче до передньої частини фюзеляжу і після підвіски контейнера балка виходила попереду балки і довелося додати аеродинамічний кожух, щоб приховати проводку.
