Прохідність автомобіля залежить від водія !?
Загальні теми

Прохідність автомобіля залежить від водія !?

Розповім невелику історію, з якої багато автовласників зроблять висновок, що насправді прохідність автомобіля залежить насамперед від водія цього автомобіля. Кілька разів переконувався у цьому переконанні, і щоразу це підтверджувалося практично.

Справа була кілька років тому, лютою зимою доводилося мені щодня їздити до своєї дівчини до сусіднього хутора. Дорога, якщо її можна було взагалі такою назвати, проходила через поле, не було ні асфальту, ні якогось іншого покриття, розбита російська ґрунтовка. Так ще й наглухо помітна снігом, природно чистити її ніхто ніколи не чистив, бо в хуторі було лише кілька дворів. Ось мені і доводилося пробивати щовечора дорогу на своїй ВАЗ 2112 1,5 16-клапанної.

Спочатку я їздив один на своїй дверці, біля хутора дорога була з невеликим нахилом, і проїхати туди було простіше, ніж звідти виїхати. Коли спускався до хутора засніженою дорогою, сніг від мого прориву розлітався на кілька метрів від автомобіля в різні боки. Пробивав дорогу зазвичай на великій швидкості, тим більше що ВАЗ 2112 з 16-клапанним двигуном це дозволяв, на третій передачі вниз пробивав собі дорогу, щоб назад під гору хоч якось можна було виїхати. І не було жодного випадку, щоб я своєю дванадцятою не виїхав назад, не завжди з першого разу, бувало доводилося здавати назад, але з другого чи третього разу завжди вискакував.

А через кілька тижнів зі мною в цей же хутір почав їздити мій друг разом зі мною вже до своєї дівчини, на автомобілі ВАЗ 2114. На мене, різниці між нашими автомобілями я не бачив, та її і не було в принципі. Але чомусь, хлопець примудрявся навіть вниз застрягти по утораною мною колії. І тоді доводилося здавати назад і штовхати його, щоби він продовжив шлях за мною. І таке відбувалося щовечора, а один випадок мені запам'ятався особливо добре. Була дуже сильна хуртовина і знову ми, як завжди, поїхали в хутір. Я поїхав попереду, щоб розбити засніжене попереду поле, так, саме поле, бо дороги видно вже не було. Вниз абияк спустилися, хоча мій друг на ВАЗ 2114 в одному найпростішому місці примудрився застрягти, його ми виштовхали, я об'їхав його полем і поїхав вперед. А ось назад було веселіше. Звичайно, поїхав я перший, відразу розігнав автомобіль і ввімкнув другу передачу, тому що на першій рухатися по глибокому снігу було небезпечно, на невеликій швидкості можна було легко сісти на днище. Їду, кермо в руках ледве утримую, автомобіль носить убік, і все ж таки поглядаю в дзеркало. Коли почав виїжджати вже на більш-менш прохідну ділянку дороги, побачив, що мій друг як завжди застряг позаду. Я зупинився, заглушив свій автомобіль і пішов йому на допомогу. Чую, двигун просто розривається, з-під капота пара валить. Підходжу до машини, відчиняю двері, і бачу, що температура двигуна вже на максимальній 130 градусів. Я був просто шокований. Сказав своєму другові, що він повний дурень, що нагрів авто до такої температури, а він узяв і заглушив мотор. Тоді я взагалі просто охренел, адже глушити двигун на такій температурі не можна, він може заклинити, потрібно почекати, щоб двигун попрацював на холостих обертах і від вентилятора охолоне до нормальної температури.

Коротше, я вигнав його з-за керма, сів і завів його автомобіль, дочекався, поки двигун дійде до робочої температури, і вирішив сам виїхати без сторонньої допомоги. Потихеньку спочатку з розгойдуванням, туди-сюди, почав розгойдувати автомобіль і як тільки відчув, що авто потихеньку вибирається зі снігу, додав йому обертів і ВАЗ 2114 ніби з ланцюга зірвався і помчав наче і не було ніякого снігу. І чесно кажучи, різниці я не помітив між своєю ВАЗ 2112 та автомобілем друга ВАЗ 2114. А одного разу навіть під гору, коли пустив все-таки друга вперед на його чотирнадцятій, довелося обходити його по полю, бо він застряг. Ось тоді він і зрозумів остаточно, що водити він не вміє, якщо навіть застряг там, де я його полем під гору зміг обійти засніженою дорогою.

Історій таких накопичилося за всю зиму напевно штук 100, поки лежав сніг, історія тривала щодня і щодня мені доводилося або штовхати його автомобіль, або пересідати за кермо, щоб виїхати. І кожен день я переконувався в тому, що прохідність автомобіля в першу чергу залежить від водія, тому що навіть на авто друга я виїжджав без особливих проблем, там де він перегрівав мотор ВАЗ 2114 до температури ВАЗ 2114. І ось ще якийсь цікавий момент, на автомобілі друга стояла зимова гума Continental, а я свою дванадцяту взув у звичайні шини Amtel – причому найдешевші.

Додати коментар або відгук