Найпотужніші збройні сили?
Військова техніка

Найпотужніші збройні сили?

Найпотужніші збройні сили?

Очікуваний бюджет Міністерства оборони США на 2019 фінансовий рік становить 686 мільярдів доларів, що на 13% більше за бюджет 2017 року (останнього, прийнятого Конгресом). На фото Пентагон – штаб-квартира Міністерства оборони США.

12 лютого президент США Дональд Трамп вніс до Конгресу пропозицію про закон про бюджет на 2019 фінансовий рік, у рамках якого на національну оборону передбачається витратити близько 716 мільярдів доларів. Міністерство оборони повинно мати у своєму розпорядженні 686 мільярдів доларів США, що на 80 мільярдів доларів США (13%) більше, ніж у 2017 році. Це другий номінально найбільший оборонний бюджет в історії Сполучених Штатів – після пікового фінансового року 2011, коли у розпорядженні Пентагону було цілих 708 мільярдів доларів США. Під час прес-конференції Трамп зазначив, що Сполучені Штати мають «армію, якої у них ніколи не було», і що збільшення витрат на нове озброєння та технічну модернізацію є результатом загрози, що походить від Росії та Китаю.

На початку цього аналізу варто зазначити, що у США, на відміну, наприклад, від Польщі чи більшості країн світу, податковий (бюджетний) рік не збігається з календарним роком і, отже, йдеться про бюджет на 2019 р., хоча донедавна ми відзначали початок 2018 р. Податковий рік федерального уряду США триває з 1 жовтня попереднього календарного року до 30 вересня цього року, і тому в даний час (березень 2018 р.) уряд США знаходиться в середині 2018 фінансового року, тобто витрати США на оборону наступного року.

Загальна сума 686 мільярдів доларів складається з двох складових. Перший так званий Базовий бюджет міністерства оборони становитиме 597,1 мільярда доларів і, у разі схвалення Конгресом, номінально стане найбільшим базовим бюджетом в історії США. Друга складова – витрати на закордонні військові операції (ОВО) – була встановлена ​​у розмірі 88,9 млрд доларів США, що є значною сумою порівняно з цим видом витрат у 2018 році (71,7 млрд доларів США), що, проте , меркне у перспективі ”війни” 2008 року, коли на OCO було виділено 186,9 млрд доларів США. Що варто відзначити, беручи до уваги витрати, пов'язані з національною безпекою, загальна сума, запропонована в законі про бюджет для цієї мети, становить приголомшливі 886 мільярдів доларів США, що є найвищою витратою в цій галузі в історії Сполучених Штатів. На додаток до вищезгаданих 686 мільярдів доларів цей результат також включає деякі компоненти бюджету від департаментів у справах ветеранів, держави, національної безпеки, юстиції та Національного агентства з ядерної безпеки.

Важливо відзначити, що адміністрація президента має однозначну підтримку Конгресу у контексті збільшення видатків на оборону. На початку лютого було досягнуто міжпартійної угоди, відповідно до якої було прийнято рішення тимчасово (на 2018 та 2019 податкові роки) призупинити дію механізму секвестру деяких статей бюджету, у тому числі видатків на оборону. Угода на загальну суму понад 1,4 трлн доларів США (700 млрд доларів США на 2018 рік та 716 млрд доларів США на 2019 рік) означає збільшення ліміту витрат на ці цілі на 165 млрд доларів США порівняно з попередніми обмеженнями відповідно до Закону про бюджетний контроль від 2011 року. , та наступні угоди. Угода в лютому розблокувала адміністрацію Трампа для збільшення видатків на оборону без ризику запуску механізму секвестру, як це було у 2013 році, що призвело до серйозних негативних наслідків для збройних сил та компаній оборонної промисловості.

Причини зростання військових витрат США

За словами Дональда Трампа під час прес-конференції 12 лютого щодо бюджету, так і інформації Міністерства оборони, бюджет на 2019 рік відображає прагнення зберегти військову перевагу над головними противниками США, тобто. Китаю та Російської Федерації. За словами аудитора Міністерства оборони Девіда Л. Норквіста, проект бюджету заснований на припущеннях про поточні стратегії національної безпеки і національної оборони, тобто з тероризмом. Він вказує, що стає все більш очевидним, що Китай та Росія хочуть формувати світ відповідно до своїх авторитарних цінностей і в цьому процесі замінити вільний і відкритий порядок, який забезпечив глобальну безпеку, процвітання після Другої світової війни.

Дійсно, хоча питання тероризму та американської присутності на Близькому Сході сильно підкреслені у вищезгаданих документах, головну роль у них відіграє загроза з боку «стратегічного суперника» – Китаю та Росії, які «порушують кордони сусідніх країн». їх. На задньому плані дві дрібніші держави, які, за загальним визнанням, не можуть загрожувати Сполученим Штатам — Корейська Народно-Демократична Республіка та Ісламська Республіка Іран, — які, на думку Вашингтона, є джерелом нестабільності у своїх регіонах. Лише третьому місці у Стратегії національної оборони згадується загроза з боку терористичних угруповань, попри розгром т.зв. Ісламська держава. Найважливішими цілями оборони є: захист території Сполучених Штатів від нападу; збереження переваги збройних сил у світі та у ключових для держави регіонах; стримування супротивника від агресії. Стратегія в цілому будується на переконанні, що Сполучені Штати нині виходять із періоду «стратегічної атрофії» і усвідомлюють, що їхня військова перевага над їхніми основними суперниками останніми роками зменшилася.

Додати коментар або відгук