Ширина проїжджої частини дороги – основні аспекти
Зміст
Водіння авто – це ціла наука, в якій є свій збір правил. У цій статті ми розглянемо визначення проїжджої частини дороги в ПДР, дізнаємося, якою має бути її ширина та інші параметри.
Основні елементи дороги – прості поняття
Отже, дорогою називають смугу, призначену для пересування транспортних засобів. Вона може складатися з наступних елементів: однієї або кількох проїжджих частин, тротуарів, трамвайних колій, розділових смуг та узбіччя.
Тротуар знайомий всім міським жителям, і саме він часто стає об'єктом сварок з водіями, які так і норовлять припаркуватися в зоні, призначеній для пішоходів. Зазвичай він відокремлюється від дорожнього полотна за допомогою газону, чагарників, дерев, бордюрів. Втім, габарити сучасних автомобілів дозволяють подолати і більшість перерахованих перешкод. Цей елемент дороги вважається необов'язковим, оскільки поза населеним пунктом на трасах тротуар відсутній.
Наступний елемент дороги – трамвайні колії. Вони теж є обов'язковою частиною дороги. Наразі між фахівцями точаться розмови про можливу ліквідацію трамваїв. Вони вважаються неекономічними. Як то кажуть, фахівці «гавкають», караван іде.
Смуга на дорозі, функцією якої є розмежування суміжних потоків руху, називається розділовою. Ця дорожня розмітка є невід'ємною частиною автомагістралі та служить для регулювання руху та забезпечення безпечного водіння. Що стосується узбіччя, то вона примикає до проїжджої частини та необхідна для стоянки або здійснення зупинки транспорту.
Скільки проїжджих частин може включати дорога?
Вивчивши ПДР, перейдемо до питання можливої кількості проїжджих частин на дорожньому полотні. Отже, слід зазначити, що тут велике значення мають розділові лінії. Саме вони здійснюють поділ дороги на проїжджі частини. Здебільшого дорогу поділяють на дві проїжджі зони. Ціль такого поділу – підвищення рівня безпеки для учасників дорожнього руху. Але є чимало доріг, розділених на чотири проїжджі частини.
Головною дорогою в такому випадку є дві центральні смуги, а стоянки, зупинки та інші маневри виконуються на бічних частинах. Саму проїжджу зону ділять на дві смуги. Це необхідно для здійснення обгону транспортного засобу та роз'їзду автомобілів. Варто зазначити, що, крім автомобілів, мотоциклів, цією зоною можуть також пересуватися велосипедисти та пішоходи (якщо поряд відсутня тротуар та велосипедна доріжка).
Ширина проїжджої частини дороги в ПДР
Отже, розглянувши чотири елементи дороги, перейдемо до п'ятого та найголовнішого, якщо вірити ПДР – проїжджа частина. Цей елемент дороги служить пересування транспортних засобів. Простіше кажучи, без нього не може бути й самої дороги. Багато водіїв плутають дорогу із проїжджою частиною. Вони вважають, що дорогою є смуга, вкрита асфальтом.
Як ми вже змогли з'ясувати, саме ця смуга називається проїжджою зоною, а дорога має ширше поняття, яке включає й інші елементи.
Яку ширину повинна мати проїжджа зона дороги? Чи встановлені параметри? Так є. Насправді вони залежить від категорії самої дороги. Визначення ширини встановлено нормами БНіП. Так, у населених пунктах вона становитиме від 2,75 метрів і до 4 метрів. Можуть бути й винятки, наприклад, розміри доріг в історичних частинах міста, зумовлені застарілими уявленнями про ширину та їхнє призначення. Регламент для доріг, що знаходяться поза населеними пунктами, наступний:
- від 3,75 метрів для проїжджих частин 1 та 2 категорій;
- 3,50 метрів для 3 категорії;
- 3 метри - 4 розряд.
